Військова санітарна машина біля польового шпиталю

Міцна військова санітарна машина стоїть ліворуч. Вона має високий прямокутний задній відсік, кабіну з пласким передом і широким лобовим склом, решітку з горизонтальними планками, круглу фару, бічне дзеркало та буксирний гак на передньому бампері. На боковій частині кузова й дверцятах кабіни зображені хрести. Великі шини мають глибокий рельєфний протектор для руху багнюкою та нерівною місцевістю. Праворуч стоїть брезентовий намет із хрестом високо на стіні; одну стулку входу підв’язано. Біля намету складено два металеві ящики з кришками та застібками. На передньому плані лежать складні ноші з тканинним полотном, натягнутим між двома жердинами.

Як з’явилися санітарні машини на полі бою

Швидке перевезення поранених із поля бою часто пов’язують із Домініком-Жаном Ларреєм, хірургом французької армії 1790-х років. Він розробив легкі кінні вози, які називали «летючими каретами швидкої допомоги». Вони могли діставатися до поранених солдатів просто під час бою, а не після його завершення. Ларрей також допоміг запровадити сортування поранених: спочатку лікували тих, хто постраждав найтяжче, а не розподіляли пацієнтів за званням.

Емблема хреста на машині має юридичне значення. Перша Женевська конвенція 1864 року зробила червоний хрест на білому тлі захисним знаком для медичного персоналу, транспорту та лікарень. За міжнародним гуманітарним правом підрозділи з такою емблемою не можна атакувати, якщо вони використовуються лише для допомоги хворим і пораненим.