Тато поправляє зірку на різдвяній ялинці

Бородатий батько в затишному светрі тягнеться вгору, щоб поправити п’ятикутну зірку на самій верхівці невеликої різдвяної ялинки. Він усміхається під час роботи, а під його рукою видно рельєфну манжету рукава. Унизу навколішки стоїть його маленький син із радісним виразом обличчя. Обома руками хлопчик тримає підставку, що спирається на розставлені металеві ніжки. Ялинку прикрашають круглі кульки на маленьких ковпачках і петлі намиста, обвиті навколо гілок.

Звідки походить звичай прикрашати різдвяну ялинку

Приносити вічнозелене дерево в дім і прикрашати його на Різдво стало популярним у німецькомовних землях у XVI столітті. Після ілюстрації 1848 року, на якій королева Вікторія, принц Альберт та їхні діти зібралися біля прикрашеного дерева у Віндзорському замку, звичай поширився Великою Британією, а невдовзі його перейняли родини у Великій Британії та Америці.

Скляні кульки також мають німецьке походження. У середині XIX століття склодуви з містечка Лауша почали виготовляти прикраси, а їхні блискучі порожнисті кулі згодом експортували по всьому світу. Зірка на верхівці зазвичай символізує Вифлеємську зірку з різдвяної історії, хоча деякі родини віддають перевагу янголу.