Кошеня визирає крізь гілки різдвяної ялинки

Мордочка кошеняти визирає з-поміж густих пучків вічнозеленої хвої, а одна м’яка лапка лежить на гілці на передньому плані. У нього великі круглі очі з блискучими відблисками, крихітний носик у формі сердечка, довгі вуса та пухнасті китички шерсті на вухах і щоках. Праворуч висить велика кругла кулька з металевим ковпачком і гачком, прикрашена хвилястими смугами та рядом п’ятикутних зірок. На верхній і нижній частинах сторінки між гілками проходять нитки круглих намистин, а густа хвоя залишає багато маленьких ділянок для розфарбовування.

Різдвяні ялинки та цікаві коти

Прикрашати вічнозелені дерева на Різдво стало звичним у німецькомовних регіонах у XVI–XVII століттях, а протягом XIX століття традиція поширилася Європою та Північною Америкою. Перші ялинки прикрашали яблуками, горіхами, паперовими фігурками та маленькими свічками.

Котам важко встояти перед прикрашеною ялинкою, адже підвішені прикраси, що гойдаються, і мерехтливі вогники нагадують рухому здобич природному мисливцеві. Гілки водночас дають змогу сховатися й спостерігати, що добре відповідає інстинкту кошеняти стежити за кімнатою з укриття. Багато власників котів вішають крихкі прикраси вище, а для нижніх гілок обирають міцні, небиткі іграшки.