Коротко: оповідач, автор і персонаж
- Автор — реальна людина, яка написала твір. Його ім’я зазвичай можна знайти на обкладинці чи титульній сторінці.
- Оповідач — голос, який розповідає історію. Оповідач існує всередині тексту, і його створює автор.
- Персонаж — людина, тварина чи інша постать, яка діє в історії й переживає події.
- Оповідач може бути й персонажем: коли оповідач каже «я» й розповідає власну історію, це розповідь від першої особи.
- «Я» у вигаданій історії — не обов’язково автор. Інша річ — спогади й автобіографії, бо в них письменник розповідає про власний реальний досвід.
Чим оповідач відрізняється від автора?
Автор створює твір, а оповідач розповідає історію всередині нього. Автор живе в реальному світі, пише інші тексти й має життя поза книжкою. Оповідач належить історії. Автор може вигадати оповідача зовсім іншого віку, походження, з іншими поглядами й знаннями.
Ця різниця стає очевидною, коли оповідач не схожий на автора. Доросла жінка може написати історію, яку розповідає десятирічний хлопчик; письменник може навіть зробити оповідачем собаку. Голос і погляд оповідача — частина твору, а не доказ того, ким є автор особисто.
Хто такий персонаж і чим він відрізняється від оповідача?
Персонаж — той, про кого йдеться в історії. Може бути головний герой і кілька другорядних персонажів. Оповідач розповідає нам про них, але не завжди є одним із них.
- Коли оповідач каже «я» й бере участь у подіях, він водночас є персонажем.
- Коли оповідач розповідає історію, вживаючи «він», «вона» чи «вони», і не бере участі в подіях, це розповідь від третьої особи.
Знайомі приклади для 4–6 класу: у «Щоденнику слабака» Джеффа Кінні Грег Гефлі розповідає власну історію й водночас є головним героєм. У «Тореадорах з Васюківки» Всеволода Нестайка Павлуша Завгородній від першої особи розповідає про пригоди, які пережив разом з Явою. У казці Івана Франка «Фарбований лис» оповідач від третьої особи розповідає про Лиса Микиту та інших звірів, сам не беручи участі в подіях.
Три запитання, що все прояснюють
Запитання | Кого ви шукаєте? | Де знайти відповідь? |
|---|---|---|
Хто написав цей твір? | автора | на обкладинці, титульній сторінці чи у вихідних даних |
Хто розповідає цю історію? | оповідача | у тексті: чи каже оповідач «я», чи описує інших персонажів? |
Хто переживає події? | персонажа | у тексті: хто діє, говорить і бере участь у тому, що відбувається? |
Ставте запитання саме в такому порядку. Відповідь на перше береться з інформації поза самою історією, а на два інші — з тексту.
Як розпізнати розповідь від першої й від третьої особи?
Дивіться на займенники й форми дієслів у розповідних реченнях, а не лише в діалогах. Якщо оповідач каже «я йшов», «я бачу» чи «я помітила», це розповідь від першої особи. Якщо оповідач каже «він ішов», «вона бачить» чи «вони помітили», це третя особа.
Ознака | Розповідь від першої особи | Розповідь від третьої особи |
|---|---|---|
займенники й форми дієслів | я загубив, я біжу | він загубив, вона біжить |
хто такий оповідач | персонаж або свідок подій | голос поза подіями |
що знає оповідач | зазвичай те, що сам бачить, чує, думає й відчуває | може знати більше, ніж один персонаж, іноді навіть їхні думки |
Будьте уважні з діалогами. Персонаж може казати «я» в розмові, навіть коли вся історія розповідається від третьої особи.
Вправа: хто є хто?
Прочитайте кожен короткий уривок. Для кожного дайте відповідь на три запитання: від якої особи ведеться розповідь, чи є оповідач персонажем і хто персонажі?
- «Мене звати Тарас, і вчора в мене з’явився собака. Я назвав його Рябком».
- «Оксана подивилася на годинник. Вона була певна, що автобус уже поїхав».
- «Ми з Богданом стояли біля школи. Раптом Богдан показав на веселку».
- «Соломія прошепотіла братові: „Я це зроблю“».
- На обкладинці — ім’я письменниці. Книжка починається так: «Я пес, і звуть мене Рябко». Хто автор, а хто оповідач?
Відповіді:
- Розповідь від першої особи («мене звати», «я назвав»). Оповідач — персонаж: Тарас. Персонажі: Тарас і Рябко.
- Розповідь від третьої особи («Оксана подивилася», «вона була»). Оповідач не є персонажем, але знає, що думає Оксана. Головна героїня: Оксана.
- Розповідь від першої особи («ми з Богданом стояли»). Оповідач — персонаж, який стоїть поруч із Богданом.
- Розповідь від третьої особи («Соломія прошепотіла»). «Я» з’являється в діалозі, тож це слова персонажа, а не оповідача. Персонажі: Соломія та її брат.
- Автор — реальна письменниця, чиє ім’я стоїть на обкладинці. Оповідач — пес Рябко, який водночас є персонажем. Розповідь ведеться від першої особи.
Чи може оповідач бути автором?
У звичайній художній прозі розмежовуйте автора й оповідача, навіть коли оповідач каже «я». У спогадах чи автобіографії письменник розповідає про власний реальний досвід, тож автор і оповідач — та сама реальна людина, хоча текст однаково відібраний і сформований письменником.
Будьте обережні з вигаданими щоденниками. «Щоденник слабака» має вигляд щоденника Грега Гефлі, але книжку написав Джефф Кінні. Грег — оповідач і персонаж, а не автор.
У поезії зазвичай говорять про ліричного героя — голос, що звучить у вірші. Його теж не варто автоматично ототожнювати з поетом.
Як потренуватися вдома за 10 хвилин?
- Три запитання після кожного розділу: хто написав, хто розповідає і хто переживає події?
- Зміни оповідача: перепиши три речення з «я» на «він», «вона» чи «вони» й помітьте, що змінилося.
- Розкажи з іншого погляду: перекажіть звичайний ранок так, ніби його розповідає кіт або шкільний рюкзак.
- Полювання на «я»: підкресліть займенники першої особи й перевірте, чи вони в діалозі, чи в самій розповіді.
Розмова про те, хто розповідає історію, природно пов’язується з іншими запитаннями на розуміння тексту. Прочитайте, як навчити дитину розуміти прочитане. Коротка розмова після розділу допомагає й запам’ятовувати; прочитайте, як покращити пам’ять дитини після читання.
Коли дитина пише власну історію, нехай вибере оповідача ще до першого речення й дотримується того самого погляду до кінця. Як допомогти з планом, читайте в пораді як навчити дитину самостійно писати твори.
Яких помилок варто уникати?
- Писати «автор розповідає нам…», аналізуючи розповідь в історії. Зазвичай пишіть «оповідач розповідає…» або «у тексті показано…».
- Вважати, що «я» — це автор. Оповідач від першої особи в художньому творі — це голос розповіді, а не обов’язково письменник.
- Плутати оповідача від третьої особи з головним героєм. Оповідач розповідає нам про героя, але не є ним.
- Шукати оповідача лише в діалогах. Те, що говорять персонажі, не визначає, від якої особи ведеться розповідь.
- Змінювати особу оповідача посеред власної історії— з «я» на «він» чи «вона» — без явної причини.
Якщо дитина взагалі уникає читання, почніть із поради що робити, коли дитина не хоче читати.
Джерела
- Zintegrowana Platforma Edukacyjna — Podstawa programowa: język polski, szkoła podstawowa IV–VIII (вимоги для 4–6 класів: учень характеризує ліричного героя, оповідача й персонажів та розрізняє оповідь від першої і від третьої особи; редакція на 2025/2026 навчальний рік).
- Zintegrowana Platforma Edukacyjna — Narracja, opis, dialog w opowiadaniu (визначення оповідача, а також оповіді від першої і від третьої особи).
- Słownik języka polskiego PWN — hasło „narrator” (оповідач як постать, що розповідає про перебіг дії в літературному творі).
- Słownik języka polskiego PWN — hasło „autor” (автор як творець літературного твору).