Маленька лисичка під листком-парасолькою

Маленька лисичка сидить на лісовій землі, а її пухнастий хвіст загнувся набік. Великі круглі очі, легка усмішка та м’яка шерсть на щоках і грудях надають їй лагідного вигляду, а гострі вушка визирають з-під листка. Лисичка тримає лапкою стебло, а широкий листок із чіткими прожилками схиляється над нею. Навколо падають краплі дощу, що стікають із його країв. Праворуч стоїть пень із річними кільцями, а внизу сторінки лежать опалі листки й ростуть невеликі пучки трави.

Як руді лисиці переживають дощову осінь

Руда лисиця має найбільший природний ареал серед усіх хижих ссавців: вона живе в Європі, Азії, Північній Америці та Північній Африці. Її хутро має два шари: довгі остеві волоски відштовхують воду, а густе вовнисте підшерстя утримує тепле повітря. Під час сильної зливи лисиці зазвичай відпочивають у захищених місцях — під кущами, поваленими деревами або в норі. У холодну погоду вони згортаються клубочком і накривають ніс та лапи пухнастим хвостом, який називають лисячим пензлем.

Лисенята народжуються навесні, а до осені майже досягають розміру дорослих лисиць і вже готові шукати власну територію. Восени ці всеїдні тварини їдять ягоди, опалі фрукти й жуків, а також мишей і полівок.